Роль пасивного протипожежного захисту в пожежній безпеці

Пожежна безпека промислового об’єкта складається з двох рівнів захисту. Перший — активний: спринклери, вогнегасники, пожежні крани. Другий — пасивний: конструкції, системи та пристрої, які працюють без втручання людини і без подачі вогнегасної речовини. Саме пасивний рівень визначає, наскільки швидко дим покине будівлю, чи залишаться евакуаційні шляхи придатними для використання і чи отримають люди час на вихід.

Промислова та пожежна безпека — поняття, які на великих об’єктах нерозривно пов’язані між собою. Втрата одного автоматично означає загрозу для іншого. І центральним елементом цього комплексу є система димовидалення — з усією її інфраструктурою, від дахових люків до панелей керування.

Протипожежні зенітні ліхтарі та люки: роль у системі захисту

Протипожежні зенітні ліхтарі — це не просто джерело природного освітлення. У складі системи димовидалення вони виконують функцію керованого випускного клапана: при спрацьовуванні пожежної сигналізації їхні стулки автоматично відкриваються, створюючи аеродинамічний канал для виходу гарячого диму з верхньої зони будівлі назовні.

Сертифіковані конструкції для цих цілей відрізняються від звичайних світлових ліхтарів за кількома параметрами:

• стулки витримують вплив високих температур без деформації та втрати функціональності;
• приводи розраховані на спрацьовування при температурі, характерній для початкової фази пожежі;
• аеродинамічний переріз підтверджено випробуваннями та зазначено в сертифікаті;
• конструкція відповідає вимогам ДСТУ EN 12101-2.

Дахові люки для відведення диму працюють за тим самим принципом, але без світлової функції — їхнє призначення суто аеродинамічне. Вони встановлюються в зонах, де монтаж світлових ліхтарів є недоцільним, але відведення диму необхідне за розрахунками.

Ключова вимога до обох типів конструкцій — наявність сертифіката протипожежної безпеки, виданого акредитованим органом за результатами випробувань. Без цього документа конструкція не може вважатися елементом сертифікованої системи захисту, навіть якщо зовні вона ідентична сертифікованому аналогу.

Проектування системи димовидалення: від розрахунку до підключення

Розрахунок та проектна документація

Проектування системи димовидалення здійснюється відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» — основного нормативного документа, що регулює вимоги до таких систем в Україні. Проект включає:

• розподіл будівлі на димові зони з розрахунком обсягу диму в кожній із них;
• підбір ліхтарів та люків за аеродинамічним перерізом;
• розрахунок компенсаційного припливу повітря;
• маркування повітропроводів із зазначенням класів вогнестійкості;
• схему автоматичного керування з прив’язкою до пожежної сигналізації.

Без затвердженого проекту монтаж системи не може бути виконаний — це пряма вимога нормативно-правової бази.

Підключення протипожежних клапанів та автоматики

Підключення протипожежних клапанів — технічно найвідповідальніший етап монтажу. Кожен клапан у системі виконує свою функцію: одні відкриваються під час пожежі для підключення димових зон до витяжної системи, інші закриваються для ізоляції зон, що не заповнені димом. Помилка в підключенні означає, що система під час реальної пожежі спрацює неправильно.

Схема підключення реалізується через панель пожежної сигналізації — центральний керуючий елемент, який отримує сигнал від датчиків і формує команди для всіх виконавчих пристроїв: приводів клапанів, приводів ліхтарів і люків, вентиляторів димовидалення.

Панель повинна забезпечувати:

• автоматичне спрацьовування без участі людини;
• ручне керування з кількох точок;
• резервне живлення у разі відключення основного;
• індикацію стану кожного елемента системи.

Інтеграція з системою вентиляції

Загальнообмінна вентиляція та система димовидалення в більшості будівель використовують частково спільну інфраструктуру повітропроводів. У штатному режимі працює вентиляція. При отриманні сигналу тривоги від панелі пожежної сигналізації відбувається автоматичне перемикання: вентиляція відключається, клапани загальнообмінної системи закриваються, клапани димовидалення відкриваються. Це перемикання має відбутися за лічені секунди — саме тому справність кожного приводу є критично важливою.

Обслуговування систем димовидалення: регламент та документація

Періодичність перевірок

Обслуговування систем димовидалення здійснюється відповідно до регламенту, встановленого ДБН В.2.5-56:2014:

Повне річне обслуговування включає:

• перевірку цілісності протипожежних зенітних ліхтарів та люків;
• діагностику кожного приводу клапана — час спрацьовування, повернення у вихідне положення;
• тестування панелі пожежної сигналізації в режимі імітації тривоги;
• контроль послідовності спрацьовування всіх елементів системи;
• перевірку повітропроводів на цілісність та герметичність стиків;
• перевірка резервного джерела живлення.

Акти та сертифікати — обов’язковий документальний ланцюжок

Акт перевірки системи димовидалення — документ, без якого результати технічного обслуговування не мають юридичної сили. Він оформлюється за підсумками кожного планового технічного обслуговування та містить перелік виконаних робіт, виявлені несправності та терміни їх усунення.

Під час перевірки ДСНС інспектор запитує:

• журнал технічного обслуговування системи із записами за весь період експлуатації;
• протоколи перевірок із підписами відповідальних осіб;
• сертифікат протипожежної безпеки на кожен елемент системи — ліхтарі, люки, клапани, приводи;
• проектну документацію з відмітками про виконані роботи.

Відсутність будь-якого з цих документів під час перевірки кваліфікується як порушення — незалежно від фактичного технічного стану системи. Це принциповий момент: справна система без документів юридично прирівнюється до несправної.