Протипожежні клапани: де їх встановлюють

Повітропровід можна уявити як розгалужену мережу коридорів усередині будівлі. У звичайний день цими коридорами рухається повітря: туди-сюди, забезпечуючи вентиляцію. Але під час пожежі ті самі шляхи перетворюються на магістралі для диму та розпечених газів, здатних за лічені хвилини заповнити всю будівлю. Протипожежний клапан — це автоматичний затвор, який перекриває цей шлях саме тоді, коли це необхідно, не вимагаючи нічиєї участі.

Протипожежний клапан: принцип роботи

Щоб зрозуміти, де і навіщо встановлюють клапани, потрібно розібратися в механізмі їхньої роботи. Принцип роботи протипожежного клапана базується на одному з двох сценаріїв або на їхній комбінації.

Перший сценарій — термічне спрацьовування. Усередині клапана встановлено легкоплавкий замок, розрахований на температуру 72 °C або 141 °C. Коли потік повітря через клапан нагрівається до цього значення, замок плавиться, пружина звільняється, і лопаті клапана зачиняються. Ніякої електрики, ніякої автоматики — чиста механіка. Надійно, але повільно: клапан реагує тільки на вже гаряче повітря, яке на той момент несе в собі продукти горіння.

Другий сценарій — електричне керування. Клапан оснащений електроприводом, який отримує команду від системи пожежної сигналізації. Спрацьовування відбувається миттєво — ще до того, як дим дістанеться до клапана. Це принципово швидше і дає системі можливість керувати клапанами вибірково: закривати одні зони, відкривати інші.

У системах димовидалення та вентиляції використовують обидва типи: нормально відкриті заслінки, які під час пожежі закриваються, перекриваючи поширення диму, та нормально закриті, які відкриваються для підключення димових зон до витяжки. Не можна плутати їх під час монтажу: це змінює логіку роботи всієї системи на протилежну.

Встановлення протипожежних клапанів: де і чому саме там

Перетини з протипожежними перешкодами

Головний принцип розміщення клапанів простий: там, де повітропровід проходить крізь конструкцію з нормованою вогнестійкістю, клапан є обов’язковим. Саме в цих точках повітропровід порушує цілісність протипожежної перешкоди, і без клапана стіна з класом REI 120 втрачає сенс, оскільки дим пройде через отвір за повітропроводом.

Встановлення протипожежних клапанів здійснюється в таких місцях:

перетин повітропроводом протипожежної стіни або перегородки з класом вогнестійкості EI 45 і вище;
перетин міжповерхового перекриття з нормованою вогнестійкістю;
вихід повітропроводу з приміщення з підвищеною пожежною небезпекою — серверні, архіви, трансформаторні;
місця підключення відгалужень до загального стовбура повітропроводу, якщо відгалуження обслуговує пожежний відсік;
місця підключення до вентиляційних камер і шахт при перетині протипожежних перешкод.

Особливості розміщення в різних зонах будівлі

Підземні паркінги та технічні поверхи вимагають особливої уваги: тут висока щільність повітропроводів, простір обмежений, а вимоги до вогнестійкості конструкцій — найвищі. Кожен повітропровід, що виходить із зони паркінгу, повинен мати клапан безпосередньо біля місця перетину з перекриттям.

У житлових та офісних будівлях клапани встановлюються переважно в місцях перетину з протипожежними стінами між секціями та на виходах із вентиляційних шахт у коридори. Для торгових центрів та об’єктів з великими відкритими просторами схема ускладнюється: димові зони розбиваються за площею, і клапани керуються вибірково залежно від того, в якій зоні спрацював датчик.

Відстань від клапана до конструкції, яку він перетинає, регламентується: як правило, не більше 200 мм з кожного боку стіни або перекриття. Цю вимогу часто ігнорують під час монтажу, зміщуючи клапан для зручності прокладки, і тим самим порушуючи логіку захисту.

Монтаж та підключення: від повітропроводу до щита управління

Монтаж клапана у повітропровід

Фізичний монтаж клапана — це лише частина роботи. Перед початком монтажу визначається точне місце встановлення згідно з проектом, перевіряється відповідність типу клапана проектному рішенню та прохідний переріз. Клапан закріплюється в повітроводі за допомогою фланцевого або муфтового з’єднання з ущільненням, що виключає підсмоктування повітря.

Корпус клапана кріпиться до будівельної конструкції незалежно від повітропроводу — це важливо, оскільки під час пожежі повітропровід може деформуватися, і якщо клапан тримається лише на ньому, він зміститься та втратить герметичність у закритому положенні.

Підключення електроприводів

Підключення протипожежних клапанів до електроприводу здійснюється після механічного монтажу. Електропривід кріпиться до корпусу клапана і з’єднується з ним через механічну муфту. Кабельна траса від приводу прокладається у вогнестійкому виконанні — кабель у металевій рукаві або в кабель-каналі з класом вогнестійкості не нижче E30.

Кожен привід має кінцеві вимикачі, які передають у систему керування інформацію про фактичне положення лопаті — відкрито чи закрито. Без цього зворотного зв’язку блок керування протипожежними клапанами не може підтвердити, що команда виконана.

Роль панелі керування

Щит управління протипожежними клапанами — це «мозок» усієї системи. Він приймає сигнали від пожежної сигналізації, формує команди для кожного приводу у потрібній послідовності та контролює їх виконання за допомогою зворотного зв’язку від кінцевих вимикачів.

Функції щита управління:

автоматичне керування клапанами за сигналом від панелі пожежної сигналізації;
ручне керування кожним клапаном незалежно від автоматики;
відображення фактичного положення кожного клапана в режимі реального часу;
фіксація у журналі подій усіх спрацьовувань із часовими мітками;
резервне живлення — у разі відключення основного електропостачання щит продовжує працювати від акумулятора.

Щит програмується під конкретний об’єкт: задається логіка спрацьовування — які клапани відкриваються, які закриваються та в якій послідовності під час пожежі в кожній із димових зон. Помилка в програмуванні логіки рівнозначна помилці в монтажі — система спрацює, але не так, як потрібно.

Після завершення монтажу та підключення проводиться пуско-налагодження: кожен клапан перевіряється в автоматичному та ручному режимах, перевіряється час спрацьовування, сигнали зворотного зв’язку та робота резервного живлення. За результатами складається протокол, який входить до пакету виконавчої документації об’єкта.